80 років дипломату та письменнику Олександрові Сліпченку
З нагоди вісімдесятирічного ювілею Надзвичайного і Повноважного Посла, письменника Олександра Сліпченка 24 грудня 2019 року в Медіацентрі ГДІПу було проведено презентацію його книжок.
![]() |
На зустрічі були присутні ветерани української дипломатичної служби, представники Міністерства закордонних справ України та друзі ювіляра.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Від Генеральної дирекції з вітальним словом виступив її очільник Павло Кривонос. Відзначивши багаторічну співпрацю Олександра Сліпченка з підприємством, генеральний директор вручив йому нагороду «Почесний знак ГДІП».
![]() |
![]() |
Життєвий шлях Олександра Сліпченка – це приклад служіння Батьківщині. Вступивши на дипломатичну службу в 1966 році, він пройшов численними кар’єрними щаблями: від другого секретаря в системі МЗС УРСР аж до посади Постійного представника України при ЮНЕСКО, першого Тимчасового повіреного в справах України у Франції, Надзвичайного і Повноважного Посла у Швейцарії, Швеції, Данії, Норвегії та Ізраїлі, начальника Управління держав Європи та Америки МЗС України. Обіймаючи ці відповідальні посади, він завжди гідно представляв країну та її інтереси.
![]() |
Олександр Сліпченко активно провадив письменницьку діяльність. Світ побачили цикли книжок «Нотатки про дипломатію та дипломатів», видань «Від імені країни», «Служба царська і комісарська», «І були вони в пошані». Окремої уваги варта книжка «Дипломатична кухня», видана за підтримки Генеральної дирекції. Про цю працю запитують у ГДІПу й досі, адже вона спричинила справжній фурор серед читачів.
Професіоналізм Олександра Сліпченка як посла не тільки високо оцінюють його колеги та українська влада, а й визнають у всьому світі, про що свідчать численні нагороди іноземних держав – Франції, Швеції, Литви, Португалії.
Згадавши своє становлення як дипломата, ювіляр розповів і про свою останню книжку – «Уміння пам’ятати», яка побачила світ восени цього року.
![]() |
Дізнатися про видання більше можна з рецензії Андрія Топачевського, опублікованої в «Дзеркалі тижня» за посиланням: https://dt.ua/HISTORY/diplomatichna-pam-yat-329805_.html. Сам автор пояснює назву видання так: «Уміння пам’ятати – не фізіологічна особливість людини; це, передусім, ознака її цивілізованості, глибокого розуміння подій, що відбуваються, та їхніх наслідків у широкому діапазоні загальнолюдських цінностей. Це й відчуття живого пульсу історії в найбуденніших, здавалося б, наших справах. При одночасному усвідомленні своєї органічної співпричетності до долі країни та її народу».