ІІІ Пан’європейська конференція в Україні: «Україна: 30 років європейським шляхом»

11 вересня 2021 року в приміщенні дирекції «Медіацентр» через онлайн-платформу «Zoom» із прямою трансляцією на офіційному ютуб-каналі «GDIP Media Center» провели ІІІ Пан’європейську конференцію в Україні: «Україна: 30 років європейським шляхом».

Проєкт реалізовано за підтримки Федерального міністерства закордонних справ на основі рішення Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина через Фонд Ганса Зайделя в Україні (Hanns Seidel Stiftung Ukraine) за сприяння дирекції «Медіацентр» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».

У конференції взяли участь молоді експерти і політики з України й країн-членів ЄС задля обміну досвідом і власними думками щодо успіхів та невдач європейської політики України, а також своїми ідеями щодо того, як громадянське суспільство може сприяти євроінтеграції України.

Відкрили конференцію вітальними промовами президент Пан’європейського союзу України Ігор Жалоба, керівник проєкту Фонду Ганса Зайделя в Україні, Республіці Молдова та Румунії, директор Представництва Фонду Ганса Зайделя в м. Києві Беньямін Боббе, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.) Володимир Огризко та віцепрезидент Пан’європейського союзу Німеччини, депутат Європейського парламенту Міхаель Ґалер.

У своєму виступі Беньямін Боббе привітав українців і учасників конференції з 30-річчям відновлення незалежності України, розповів про тісну співпрацю Фонду Ганса Зайделя з Україною та роботу представництва в Києві, а також висловив щирі сподівання та підтримку щодо руху України до Європейського Союзу: «Після Помаранчевої революції 2004 року стало ще очевидніше, що народ України хоче жити у свободі, в умовах верховенства права, плюралізму та демократії. І тоді всі зрозуміли, що Україна має бути центральною частиною Європи. Це не периферія, вона лежить у самому серці континентальної Європи. Звісно, що демократичний поступ України ще не завершився, але я вважаю, що Україна успішно рухається у цьому напрямку, так само як і держави Балтії, які показали демократичну стабільність, кожного разу обираючи нові органи влади демократичним шляхом на основі вільних і чесних виборів. Влада завжди передається в конституційний спосіб, і це надзвичайно важливий для українського народу перехідний період, яким ви можете пишатися».

Зі свого боку Ігор Жалоба, що також був модератором заходу, обґрунтував тему онлайн-конференції: «Тема нашої зустрічі має подвійний сенс. Практично від початку незалежності України на державному рівні було визначено шлях України до європейських та євроатлантичних структур. Зокрема, для мене вкрай важливим є те, що Україна йшла і надалі рухається європейським шляхом саме у своєму внутрішньому житті. А отже, завдання і місія, які ми бачимо на сьогодні, – це не вступ в Євросоюз як самоціль. Наша мета – вибудовування європейських принципів, європейського простору в Україні з усіма елементами, які є важливими для європейських цінностей, а саме: субсидіарністю, правовою системою, недоторканістю приватної власності, вільною конкуренцією, свободою вибору кожного громадянина тієї діяльності, у якій він прагне працювати. Нині ми живемо у вільній країні, з вільним вибором і висловлюванням думки. Мені дуже приємно, що наша держава за 30 років здобула пізнаваність. У нас є свої традиції й культура. Українці так чи інакше роблять свій вибір, який є європейським як у сенсі руху України до Європейського Союзу, так і в сенсі реального імплементування європейських принципів і цінностей в українському суспільстві».

Володимир Огризко подякував за участь у конференції та дав професійну оцінку 30-літтю зовнішньої політики України: «Це справді дуже важка тема, що якраз-таки є приводом для написання низки докторських дисертацій. Але я спробую виділити деякі штрихи і поділитися з аудиторією власне своїми міркуваннями щодо 30-річчя діяльності України в міжнародному вимірі. За ці 30 років – і я насправді вважаю це подвигом української дипломатії та України в цілому – майже з нуля було створено потужну й ефективну систему органів дипломатичного представництва за кордоном і центрального апарату дипломатичних точок на території самої України. Що можна вважати здобутками нашої зовнішньої політики? Серед головних варто виокремити декілька, а саме: Україна остаточно визначилася зі своїм зовнішньополітичним курсом; Росія є нашим екзистенційним ворогом; будь-які імперії приречені і їхній занепад – це лише питання часу».

Міхаель Ґалер також долучився до привітань українців із важливим державним ювілеєм та додав, що на шляху України до Європейського Союзу обов’язковим елементом є етап реформування держави: «Я і мої колеги палко підтримуємо незалежність України. Ми підтримуємо і її прагнення на шляху європейської інтеграції та розуміємо, що потрібні справжні й дуже складні реформи для того, щоб Україна стала класичною європейською демократією. Україна має ще доволі багато викликів на шляху створення функціональної демократії. Консенсусна позиція Європи – це реагування на неправомірні дії щодо України і підтримання її незалежності. На заходах «Кримської платформи» ми вкотре підтвердили, що не буде визнано незаконної російської анексії Криму. Ми вимагатимемо звільнення і Криму, і Донбасу, а також надання права біженцям повернутися до своїх домівок. Це все нерозривно пов’язано із процесом реформ. Громадянське суспільство й українські ЗМІ довели, що можуть опиратися будь-яким впливам, тому влада перебуває під тиском громади. А це означає, що закладений початок реформування країни триватиме й надалі».

Після виголошення вітальних промов онлайн-конференцію було продовжено у форматі доповідей спікера та питань аудиторії. Зокрема, експертну сторону представили історик, член правління Пан’європейського союзу Німеччини Бенедикт Праксенталер («Україна вчора і сьогодні: погляд з Німеччини»), президент Пан’європейського руху Австрії Карл фон Габсбурґ («Without Ukraine Europe is not completed»), генеральний секретар Пан’європейського союзу Іспанії Карлос Уріарте Санчес («Іспанія та іспансько-українські відносини»), президент Пан’європейського руху Словенії Ларіс Гайзер («Питання Криму з точки зору міжнародного права») та очільниця Пан’європейської молоді Київщини Анастасія Гаценко («Виклики і перспективи України очима української молоді»).

Запис заходу на ютуб-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=shXrxT_az9o&t=9003s&ab_channel=GDIPMediaCenter