Круглий стіл «Безпекові виклики для зовнішньої політики президента України Володимира Зеленського»

11 червня 2019 року у Медіацентрі «ГДІП» за підтримки Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Інституту зовнішньополітичних досліджень та Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» відбувся «круглий стіл» на тему: «Безпекові виклики для зовнішньої політики Президента України Володимира Зеленського».

Спікерами були Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень; Віталій Мартинюк, виконавчий директор, керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека»; Михайло Пашков директор зовнішньополітичних програм Центру Разумкова; Ігор Кабаненко, адмірал ВМС ЗСУ, ексзаступник головнокомандувача ВМС ЗСУ та радник-посланник Місії України при НАТО в МЗС України, Президент Української агенції з передових наукових розробок, голова Наглядової ради Міжнародного центру стратегій безпеки і оборони (Україна); Костянтин Машовець, військовий експерт Центру військово-політичних досліджень.

Обговорення теми круглого столу розпочалося зі вступного слова модератора Григорія Перепелиці: «Безумовно перед новим президентом стоять виклики системного, цивілізаційного характеру, і в цій ситуації експертному середовищу дуже важливо їх визначити. Не ідентифікувавши їх, ми не зможемо допомогти президенту побудувати ефективну, чітко вивірену стратегію, яка би допомогла українському суспільству досягти поставленої мети. Тому метою нашого круглого столу є подискутувати щодо ефективних контрстратегій для нейтралізації зовнішньополітичних викликів, для забезпечення насамперед безпечного зовнішнього середовища політики України та захист її інтересів на міжнародній арені», – зазначив експерт.

Пан Перепелиця визначив основні зовнішньополітичні виклики, які постають перед президентом України: зміна політичних еліт в Європі – процес, який безпосередньо впливає на українську дипломатію; енергетичний чинник з боку РФ, який надзвичайно потужно впливає на складову економічної безпеки не тільки України, але і Європи; умови та наслідки звершення війни з Росією.

Віталій Мартинюк, виконавчий директор, керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» під час свого виступу охарактеризував основні чотири блоки безпекових викликів для президента України: «…європейська інтеграція, євроатлантична інтеграція, війна Росії з Україною на міжнародній арені… основна загроза для України – це зменшення рівня зовнішньополітичної підтримки».

Продовжуючи дискусію, Ігор Кабаненко, адмірал ВМС ЗСУ, ексзаступник головнокомандувача ВМС ЗСУ та радник-посланник Місії України при НАТО наголосив на важливості для влади вжити конкретні заходи для врегулювання ситуації на Чорному та Азовському морях: «Президенту України необхідно розпочати з морської політики, і в найкоротші терміни створити військові спроможності наших ВМС, які не повинні триматися за причали, а виконувати бойові завдання у відкритому морі».

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», повернувшись до слів Віталія Мартинюка, додав: «Росія і далі буде діяти з позиції сили, використовуючи при цьому енергетичний компонент, як засіб ведення гібридної війни», і детально охарактеризував чинники та пастки, які використовує РФ проти Української держави.

Михайло Пашков, директор зовнішньополітичних програм Центру Разумкова, зауважив, що Україна досі діє у зовнішній політиці без конкретного плану, не використовуючи методів прогнозування. Ба більше, Україна повинна мати чітку концепцію відносин з Російською Федерацією, щоб якомога швидше завершити цю війну з найменшими втратами. «Нам потрібні тверезі й реальні прогнози відносин з РФ, хоча інакших, аніж конфронтаційні, відносин не передбачається», – зазначив експерт, і наголосив на важливості для влади вжити чітких заходів для врегулювання ситуації на Донбасі.

Костянтин Машовець, військовий експерт Центру військово-політичних досліджень, охарактеризував можливі перспективи вирішення війни на території України і відмітив, що український військовий компонент використовується і має використовуватись як основна форма стримування російської агресії, яка зважає лише на військову силу.

Варто зауважити, що формат зустрічі передбачав не тільки виступи гостей, а й обговорення таких питань: ставлення до українського порядку денного представників Європарламенту після виборів; Британії поза членством в ЄС; відносини з ФРН, Францією та США); енергетичний чинник у сучасній європейській геополітиці (виклики «Північного потоку-2»; боротьба за енергетичний євроринок; загроза енергетичної блокади України); перспективи завершення війни з Росією (формат завершення війни з Росією на Донбасі; аспекти морської безпеки; якою має бути українська контрстратегія на російську гібридну війну).

До заходу долучилися представники: посольств Австрії, Хорватії, В'єтнаму, Казахстану, Словенії, Ірану, Бразилії, Болгарії, Республіки Білорусь, Молдови, Румунії, Нідерландів, Польщі, Великої Британії, представники міжнародних організацій, вітчизняні дипломати, експерти, журналісти та науковці.

Завершилася зустріч питаннями від журналістів та коментарями аудиторії.