БІЛЬЯРД

Різновиди: 1х1 або 2х2

Більярд – гра кулями на спеціально обладнаному столі з допомогою довгої тонкої палиці (кия) та набору куль. Суть гри – вдарити києм по кулі, яка розташована на столі, і поцілити цією кулею в іншу. Здебільшого, метою гравця є забити одну з куль, що зіткнулися, у спеціальний отвір в краї столу (лузи); мета зіткнення двох куль залежить від різновиду самої гри у більярд.

Більярд з’явився у Франції у XV ст. Перша письмова згадка стосується французького короля Луі XI, який 1470 року замовив собі більярдний стіл. Цікаво, що до того грали просто неба, тому традиційним є зелене сукно більярдного столу, що асоціювалося із зеленою травою. Тогочасна гра суттєво відрізнялася від сучасної. На столі з шістьма лузами були обручі, які були ворітцями, як у крокеті, та кілочок, що стояв вертикально. Грали лише двома кулями, їх не штовхали, як це роблять зараз, а били по них дерев’яними палицями на кшталт крокетних, аби влучити у кілочок. Бити по кулі палицею, коли куля стоїть біля краю столу, було незручно, тому наприкінці XVII ст. вигадали кий. Спочатку гравці просто перевертали палицю й били по кулях її ручкою. Ручку називали «queue», що значить «хвіст, кінець», звідси і виникло слово «кий». У XVIII ст. ворітця з палицею взагалі зникли зі столу, залишилися лише кулі та кий.

Обладнання для більярду розвивалося дуже швидко в Англії у 1800 роках і за півстоліття більярдний стіл був здебільшого саме такий на вигляд, як тепер.

Є різні види більярду: пул (вісімка, дев’ятка), російський більярд або Піраміда (Американка, московська піраміда та невська піраміда), карамболь (однобортний, двобортний, триботний), снукер (класичний – 15 куль, короткий – 6 куль).

Більярд – високоінтелектуальна гра, що потребує зосередження та терпіння, розвиває окомір, виробляє чіткість і координацію рухів, швидкість реакції та винахідливість.