Дипломати вшанували пам'ять українського мецената Григорія Ґалаґана

15 серпня 2019 року Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв організувала поїздку дипломатичних представників до Чернігівщини з нагоди відкриття пам’ятного знаку роду Ґалаґанів, приуроченого до 200-річчя від дня народження українського мецената Григорія Ґалаґана. У ній взяли участь представники 14 країн зі своїми родинами: дипломати з Афганістану, Бельгії, Великої Британії, В’єтнаму, Іраку, Казахстану, Канади, Лівану, Молдови, Палестини, Словенії, США, Таджикистану, Узбекистану та представники Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

Першою зупинкою для участі у заходах із вшанування пам’яті роду Ґалаґанів стало місто Прилуки, де іноземних гостей урочисто зустріла мер міста Ольга Попенко, привітавши за українським звичаєм новоприбулих хлібом-сіллю. Дарунок від імені всіх присутніх прийняв Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Рнспубліки Афганістан пан Сардар Мохаммад Рахман Огли, який під час візиту виконував функцію дуаєна дипломатичного корпусу.

Дипломати відвідали міський сквер, де поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку, таким чином вшанувавши пам’ять українського поета, та вирушили до головної площі міста. Там гостей привітали запальним танцем юні козачата. Під час екскурсії іноземним представникам розповіли про стародавню історію міста Прилук, яке відіграло значну роль у історії України в добу Гетьманщини і гордістю якого був місцевий козацький полк, що проіснував 133 роки.

Згодом гості завітали до Спасо-Преображенського собору, де було проведено поминальну панахиду на вшанування пам’яті Григорія Ґалаґана, оглянули Полкову скарбницю та старовинні храми центральної частини міста.

Офіційною частиною подорожі став візит до родинного маєтку Ґалаґанів у селі Сокиринці, де дипломати взяли участь у відкритті пам’ятного знаку цьому старшинському роду з нагоди 200-річчя від дня народження найвизначнішого його представника.

Після приїзду до Сокиринського архітектурно-паркового комплексу іноземних гостей зустрів екскурсовод, який розповів про власника маєтку та історію комплексу.

Григорій Ґалаґан – представник відомого старшинського роду, українофіл, меценат, громадський діяч. За його ініціативою і за матеріальної підтримки відкрито гімназію в Прилуках у 1874 році, колегію в Києві у 1871 році, а також багато народних шкіл. Все життя Григорій Ґалаґан відстоював інтереси селян. Відкрив в рідних Сокиринцях першу в Україні сільську позикову ощадкасу.

Дипломатичні представники долучилися до оглядової екскурсії садибою Ґалаґанів, де сьогодні функціонує Сокиринський професійний аграрний ліцей, та прогулялися парковою алеєю поміж столітніми дубами, що частково збереглися на території парку.

Далі гостей привітали директор ліцею Микола Купрієнко та представник ТОВ «Батьківщина» Ірина Криклива. На завершення вітальної частини дипломатів почастували хлібом-сіллю, а генеральний директор ДП «ГДІП» Павло Кривонос подякував організаторам заходу та вручив їм подарунки від імені Генеральної дирекції.

Після цього розпочалася прогулянка парковою частиною садиби. Першою зупинкою на шляху стала «колона смутку» — мала архітектурна споруда, що встановлена в пам’ять про рідних. Далі гості перейшли до культової зони парку. Саме тут була розташована Петропавлівська церква, усипальниця роду Ґалаґанів, а неподалік – церква святої Варвари. Усі споруди були знищені комуністичним режимом у 1927–1929 роках. На цьому місці, біля поховань знаменитих колись українських родів Ґалаґанів, Кочубеїв, Милорадовичів, Гудовичів, Ламздорфів-Ґалаґанів, і відбулося урочисте відкриття пам’ятного меморіалу.

Серед почесних гостей на заході були присутні нащадки роду Ламздорфів- Ґалаґанів та меценати, що долучилися до відродження садиби – співзасновник ТОВ «Фундамент» Олександр Стеріополов, генеральний директор ДП «ГДІП» Павло Кривонос, голова правління спілки «Хмельницьке кредитне товариство» Світлана Воробйова, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз, підприємець Микола Левченко, який ініціював реставрацію однієї з кімнат палацу, депутат Верховної Ради Олег Дмитренко, який забезпечив фінансову підтримку для заходу, представники Чернігівської обласної і Срібнянської районної державних адміністрацій та члени громади села Сокиринці. За участь в організації заходу висловили подяку групі науковців та керівникам музеїв, фонди яких зберігають матеріали роду Ґалаґанів.

До відкриття меморіалу – перерізання святкової стрічки – було запрошено нащадка роду Ґалаґанів Олександру Ширінскі-Шихматову, директора ДП «ГДІП» Павла Кривоноса, Надзвичайного і Повноважного Посла Афганістану пана Сардара Мохаммад Рахман Огли, який представляв дипломатичний корпус, та керівника будівельної фірми, підприємця Миколу Левченка.

Після завершення офіційної частини дипломати продовжили знайомство з родовою садибою. На них чекала виставка картин професора живопису Китаю Григорія Шкребіля, роботи якого презентовано у багатьох країнах Європи та світу. Поблизу пам’ятника кобзарю Остапу Вересаю, який жив у Сокиринцях під опікою Ґалаґана і був носієм української історичної спадщини та народної культури, гості насолодилися українською народною мелодією в сучасному виконанні бандуристів. Черговим сюрпризом став виступ дитячого танцювального колективу реконструкцій історичних постанов танцю під керівництвом професора Оксани Захарової (м. Ічня). Наприкінці свята для усіх гостей садиби лунав вальс Хачатуряна, а завершенням урочистостей став виступ капели бандуристів ім. О. Вересая.

Відкриття пам’ятного меморіалу родини Ґалаґанів відбулося за організаційного сприяння Чернігівського земляцтва, Прилуцької міської ради та Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв.

Візит на Чернігівщину завершився відвідуванням Густинського Свято-Троїцького монастиря поблизу Прилук. Гості ознайомилися з історією та сьогоденням цього визначного релігійного центру України, архітектурний ансамбль якого є чудовим зразком козацького бароко. Дипломати відвідали і найвизначнішу пам'ятку – Свято-Троїцький собор, побудований 1672–1676 на кошти гетьмана Івана Самойловича. Собор прикрашають фрески, що належать до кращих зразків українського монументального живопису. Незабутні емоції залишило після себе особисте знайомство і спілкування з настоятельницею Густинського монастиря ігуменею Вірою, яка висловила гостям свої найщиріші побажання та настанови бути гідними держави, яку вони представляють, жити вірою та правдою.

Мандри Чернігівщиною