Футбол

Різновиди: 5х5 (вуличний)

Суть: дві команди по одинадцять гравців грають на прямокутному полі з воротами на кожному кінці. Мета гри - забити м'яч у ворота протилежної команди. Гравцям не дозволено торкатися м'яча руками, поки він перебуває в грі, якщо вони не воротарі (тільки тоді, коли він перебуває в їхньому штрафному майданчику), або під час укидання м'яча. Інші гравці здебільшого використовують свої ноги, щоб завдати вдару або передати м'яч, але можуть також використовувати голову і тулуб. Команда, яка забиває більше голів до кінця матчу – виграє його. Якщо жодна команда не забила м'яча, або рахунок однаковий, оголошується нічия, або гра переходить у додатковий час, або пенальті, залежно від формату змагань.

Прообраз: куджу (Китай), Єгипет, кемарі (Японія), епіскірос (Греція), гарпастум (Давній Рим), ля шуль (Франція), кальчо (Італія), лело (Грузія).

Винахід: китайські дослідники змогли обґрунтувати і довести першість Китаю в іграх із м'ячем, тому ФІФА офіційно визнала цю країну батьківщиною футболу.

Британія довгі роки стримувала неконтрольовану небезпечну гру, що збирала величезну кількість людей і закінчувалася численними ушкодженнями. Проте, в часи розквіту футболу навіть англійський король Генріх VIII став активним футболістом.

1867 року проведено перший у світі, як вважають, офіційний футбольний турнір, кубок Юдана, найстаріший у футболі трофей, який розігрують досі. Названий на честь місцевого футбольного ентузіаста і власника театру Томаса Юдана.

Перша міжнародна гра була зіграна в Шотландії 30 листопада 1872 року.

Олімпійський вид спорту: вперше демонстраційні турніри провели на Олімпіадах 1900 і 1904 рр., оскільки гра ще не була надто поширена. 1908 року футбол офіційно у програмі літніх Олімпіад.

На початку XX ст. професійно грали лише в кількох країнах. Після Другої світової війни дедалі більше держав узаконили футбольний професіоналізм.

Важливе рішення ухвалив конгрес ФІФА у 1978 році – гравцям, які брали участь у чемпіонаті світу (у відборі або фінальній частині) заборонили грати за олімпійські збірні.

З початку 1990-х МОК і ФІФА нарешті дійшли компромісу – поділ на любителів і професіоналів остаточно скасували. З 1992 року в олімпійських футбольних турнірах повинні виступати лише футболісти, молодші 23 років (додатково можна заявляти 3 гравців без вікових обмежень). Змагання стали доброю нагодою для виявлення юних талантів, олімпійські команди часто готують резерв для головної збірної країни.