Круглий стіл «10 років російської агресії: політичні висновки для цивілізованого світу»

У вівторок, 21 травня 2024 року, в Медіацентрі ДП «ГДІП» було проведено круглий стіл «10 років російської агресії: політичні висновки для цивілізованого світу».

Під час зустрічі експерти обговорили такі важливі питання, як трансформація позиції Заходу щодо росії: від партнера до глобальної загрози; пострадянські атавізми українського керівництва в політиці щодо росії; «русский мир» кремля як відповідь на лібералізм Заходу; кволе пробудження цивілізованого світу від 2014-го до 2022 року; північноатлантична цивілізація і вісь зла — чи можливе нове мирне співіснування.

Модерував подію Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник Центру дослідження росії Володимир Огризко. У вступному слові він представив спікерів та акцентував увагу учасників на меті заходу й актуальності теми обговорення: «Сьогодні ми маємо знати, що робити для зникнення з політичної мапи світу цієї недоімперії. Це можна зробити, тільки якщо ми аналізуємо як сучасні процеси, що відбуваються, так і ті, що відбувались упродовж тривалого часу. Аналізуємо, що Україна і колективний Захід зробили щодо росії правильно і неправильно, де були успіхи і помилки. І от у цьому контексті сьогодні ця тема є важливою, адже вона як про підсумки останніх десяти років, так і про те, чому ми опинились у нинішній ситуації. Чи правильними були наші концепції, розуміння росії; що ми повинні зробити і чи можна думати про форми співіснування з цим осередком зла або його ліквідацію як єдину гарантію, щоб цивілізований світ зітхнув із полегшенням».

Керівник Центру дослідження росії, модератор заходу Володимир Огризко

За круглим столом зібралися: доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, президент Української академії геополітики та геостратегії Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, завідувачка відділу історії України 20–30-х років ХХ століття Інституту історії України НАН України, членкиня-кореспондентка НАН України Лариса Якубова, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, Тимчасовий повірений у справах України в рф (2005–2006 рр.), Посол з особливих доручень МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посланник Леонід Осаволюк, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор історичних наук, професор Борис Гуменюк.

Доктор історичних наук, президент Української академії геополітики та геостратегії Павло Гай-Нижник	Тимчасовий повірений у справах України в рф (2005–2006 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посланник Леонід Осаволюк
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко	Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор історичних наук Борис Гуменюк

Під час доповіді Павло Гай-Нижник розповів про передумови війни та позиції Заходу щодо країни-агресора, про геополітичні амбіції росії та сигнали світовому співтовариству щодо проявів тероризму, політичні ігри росії стосовно України і країн Заходу, недбалість українських політиків щодо військово-промислового комплексу України та питання національної безпеки. «Тим часом як ми 2022 року чекали, що санкції розвалять росію, насправді вона готувалася до цього і частково вже адаптувала до змін свої фінансово-економічні негаразди, трансформуючи їх у східний вектор, і робила переозброєння», — зазначив Павло Гай-Нижник. Наприкінці виступу експерт рекомендував українським дипломатам змінити тактику і стратегію діяльності, тому що зараз потрібно трансформувати українську державну економіку на довгострокову війну.

Леонід Осаволюк під час виступу надав фахову оцінку пострадянського атавізму українського керівництва в політиці щодо росії й описав основні передумови до цього: «У цій ситуації ми маємо декілька факторів, зокрема постійне відчуття меншовартості та запопадливість перед російськими партнерами і навіть її демонстративність; боязнь обстоювати свої інтереси перед росією і сумніви у можливості досягнення перемоги; безглузду внутрішню кадрову політику, сліпоту та небажання боротися з агентурою кремля в органах влади; невміння чи небажання протистояти приватним корупційним російським пропозиціям в економічній сфері, наприклад, у газовій галузі тощо. Мені здається, що пострадянські атавізми нашого керівництва найбільше почали проявлятися після того, як вони попадалися на газовий або якийсь інший гачок російської федерації. Разом з тим стверджую, що до таких умов можливо було боротися та досягати успіхів у домовленостях з цією країною».

Зі свого боку, Лариса Якубова навела приклад компаративного аналізу текстів конституцій Німеччини як «колиски нацизму», де на п’єдесталі сьогоднішньої держави стоять гідність і права людини як найвища цінність, і російської федерації, на чолі якої стоїть народ, що є справжнім відкритим лицемірством країни з тоталітарним режимом. Вона також описала найгірший сценарій для Європи: «Європа — це зона життєвих інтересів кремля, а також великої тоталітарної мегаспільноти з центром у Пекіні. І ось є очевидним те, що “зону ГУЛАГу” треба зупинити і “цементувати” на цих кордонах нині, інакше ГУЛАГ дійсно зупиниться у Лісабоні з губернатором чинного корпусу управителів. Я сподіваюся, що ми зупинимо цю страшну трансформацію світу і переможемо, доки маємо ще час».

Докторка історичних наук, членкиня-кореспондентка НАН України Лариса Якубова

Олександр Мусієнко зазначив, що сьогодні Україна має йти на радикальні кроки у боротьбі за суверенітет із відступом від міжнародного права, адже який сенс у його дотриманні, якщо бодай одна зі сторін, а саме росія, порушила його принципи. «Україна має бути в авангарді процесу, коли мало говорити про вісь зла, а потрібно демонструвати реальні кроки, як із ним боротися. Реальні кроки є, і їх буде обов’язково реалізовано. Питання лише в учасниках цього процесу, — хто готовий до нього прилучитися», — зазначив експерт.

У своєму виступі Борис Гуменюк наголосив на циклічності історичних подій і досвіді країн, що змогли у своєму розвитку взяти курс на демократію, подалі від тоталітаризму системи Радянського Союзу. Він також зазначив, що в сучасному світі не можуть співіснувати тоталітаризм і система демократичних цінностей: «Хочеться вірити, що сьогодні лідери Європи добре засвоять урок, який витікає з початку повномасштабної війни російської федерації проти європейської держави України. Зрозуміють і затямлять, що з тоталітарним режимом співіснувати неможливо тому, що це несумісні субстанції, вони не перетинаються в системі історичних координат, а тому тоталітаризм, якого історія нічому не вчить, повинен бути вилучений з політичного поля планети. Отже, про мирну політику співіснування мови бути не може».

Наприкінці зустрічі спікери й учасники зустрічі активно прилучилися до дискусії.

Надзвичайний і Повноважний Посланник Станіслав Лазебник	Керівниця та співзасновниця «Школи молодого українського дипломата» ННІМВ КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Рилач
Кураторка проєкту «Рутенія. Графіка української мови» Анжеліка Корнієнко	Надзвичайний і Повноважний Посол Ігор Турянський

Учасники дискусії

Павло Кривонос, генеральний директор ДП «ГДІП», і Володимир Болєщук, перший заступник голови Тернопільської обласної ради

Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=2W-uOdLm6Xo