Круглий стіл «Лінгвоцид як один з інструментів рашизму»
14 вересня 2023 року Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв організувала круглий стіл «Лінгвоцид як один з інструментів рашизму». Захід провели в приміщенні дирекції «Медіацентр» ДП «ГДІП» та в онлайн-форматі.
![]() |
Під час круглого столу учасники обговорили такі питання: московська політика русифікації – важлива «скрєпа» російського імперіалізму; зміна національного складу, примусове переселення як засіб позбавлення поневолених росією народів їхнього природного мовного середовища, звуження ареалу використання рідної мови; лінгвоцид в Україні за часів російської імперії; специфіка політики знищення української ідентичності періоду СРСР; теорія і практика рашизму як заперечення самого факту існування української мови та ідентичності; що робити Україні: форми і методи протидії.
![]() |
Модератором заходу став Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник Центру дослідження росії Володимир Огризко. Він зазначив: «Рашизм як поняття мені нагадує таку багатоголову гідру, у якої справді дуже багато голів. Відрізаєш одну – з’являється інша. Але однією з них є голова, яка відповідає за знищення всього того, що за їхніми поняттями не є “руським”. І ця голова, власне, хоче знищити все те, що є нашою національною ідентичністю. В цьому її величезна загроза. Адже якщо на офіційному рівні країна хоче зробити так, щоб усе навколо знівелювалося, перестало існувати як національна ідентичність, це означає, що така країна проводить політику геноциду. Цей геноцид у національно-культурній сфері, особливо в мовній сфері, не спрямований лише проти України. Це те, що російська федерація проводила і проводить стосовно всіх націй і народностей, які силою історичних обставин опинилися в її жахливих обіймах».
![]() |
Володимир Огризко, модератор заходу, Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник Центру дослідження росії |
За круглим столом зібралися: літературознавець, політик, доктор філологічних наук, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський; журналіст, культуролог, публіцист, фахівець із мовної політики, громадський активіст, перекладач, член Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України Тарас Марусик; мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, академік АН ВШ України, фахівчиня в галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики Лариса Масенко.
Також до заходу долучився політик, науковець, громадський діяч, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в онлайн-форматі.
Обговорення за круглим столом розпочалося з того, що до слова запросили Ларису Масенко. Вона наголосила: «Війну з українською мовою росія почала одразу після Переяславської угоди, яка спочатку передбачала автономію, а потім, як і всі обіцянки росії, вона була зруйнована. У Великому князівстві Литовському, яке включало велику частину української території, перед тим українська мова, фактично, виконувала роль офіційної державної мови. Закони тоді писали староукраїнською мовою. То вже в росії почалося оце бажання знищити, не допустити українську мову, витіснити її російською з усіх сфер – освіти, науки, адміністрації – і перетворити її просто на таку говірку».
![]() |
Лариса Масенко, мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, академік АН ВШ України, фахівчиня в галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики |
Микола Жулинський зауважив: «Наша найголовніша на сьогодні проблема й мета – це формування єдиного в Україні культурно-інформаційного простору. Він може й повинен бути забезпечений українською, державною мовою. І тому ми маємо зробити сьогодні акцент на гуманітарній сфері. Є три масштабних горизонти гуманітарної сфери: культурний, освітянський і релігійний. І ці горизонти ми повинні забезпечити відповідною державною політикою».
![]() |
Микола Жулинський, літературознавець, політик, доктор філологічних наук, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
Своїми міркуваннями поділився Тарас Марусик: «Усі 30 років української незалежності імперія вже в третій з’яві, як російська федерація, постійно виділяла величезні кошти й корумпувала високопосадовців України, щоб не допустити виконання одного із найважливіших постулатів Конституції України – статті 10».
Крім того, захід відвідали науковці та представники провідних українських вишів: Київського університету імені Бориса Грінченка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова та Західноукраїнського національного класичного університету.
Дискусія, яку провели спікери та учасники, виявилася надзвичайно актуальною, насиченою та інформативною.
![]() |
![]() |
![]() |
Гості заходу |
![]() |
Тарас Кремінь, політик, науковець, громадський діяч, Уповноважений із захисту державної мови, долучився до заходу в онлайн-форматі |
Завдяки Збройним силам України ми сьогодні можемо працювати над збереженням та розвитком рідної мови й культурної спадщини. Слава Україні!