Круглий стіл «Російська ядерна зброя в білорусі як загроза європейській безпеці»

25 квітня 2023 року Інститут зовнішньополітичних досліджень, Інститут світової політики, Центр військово-правових досліджень, Центр політичних студій «Доктрина» за організаційного сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв організували круглий стіл «Російська ядерна зброя в білорусі як загроза європейській безпеці». Захід відбувся в дирекції «Медіацентр» ДП «ГДІП» в онлайн- й офлайн-форматах.

Під час заходу учасники обговорили такі питання: як далеко готовий зайти кремль в ескалації й у своїх погрозах щодо застосування ядерної зброї; що має зробити Захід для ядерного стримування росії; світова допомога та підтримка України в боротьбі з російською агресією як елемент стримування; чи достатньо та чи повною мірою Захід застосовує можливості для ядерного стримування росії.

Зліва направо: Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, Євген Магда, директор Інституту світової політики, Юрій Костенко, народний депутат, політик, співавтор Концепції національної безпеки України, член Комісії з питань ядерної політики та безпеки (1994–1995 рр.), Григорій Перепелиця, капітан 1-го рангу, український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук, професор, Ярослав Божко, голова Центру політичних студій «Доктрина», Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник, Анатолій Курносов, експерт-аналітик Центру політичних студій «Доктрина»

Незмінним модератором заходу був капітан 1-го рангу, український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук, професор Григорій Перепелиця. Починаючи дискусію, він наголосив: «Питання застосування ядерної зброї з’явилося за часів, коли з’явилася сама ядерна зброя. І спочатку її розглядали як засіб ведення війни. І саме цьому були підпорядковані міжнародні доктрини часів холодної війни, коли Радянський Союз досягнув стратегічного паритету зі Сполученими Штатами Америки. Після того почали розглядати ядерну зброю не як зброю поля бою, стратегічну ядерну зброю, а як засіб політико-психологічного ефекту, політико-психологічного впливу на свого, так би мовити, опонента».

Юрій Костенко, Народний депутат, політик, співавтор Концепції національної безпеки України, член Комісії з питань ядерної політики та безпеки (1994–1995 рр.)

За круглим столом зібралися: народний депутат, політик, співавтор Концепції національної безпеки України, член Комісії з питань ядерної політики та безпеки (1994–1995 рр.) Юрій Костенко, директор Інституту світової політики Євген Магда, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко, експерт-аналітик Центру політичних студій «Доктрина» Анатолій Курносов, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Першим до слова запросили Юрія Костенка. Він зазначив: «У сучасних оцінках ядерних загроз, які генерує рф, абсолютно відсутній такий чинник, як ядерна катастрофа. Коли рф зайняла Чорнобильську АЕС, то згідно з нормами міжнародного права такі дії на нашій території називаються ядерним тероризмом. З першого дня Захід мав тиснути на рф, щоб вона вивела війська з Чорнобильської АЕС».

Євген Магда під час виступу зауважив: «Білорусь занапащена загрозою застосування ядерної зброї з її території. Прагнення погрожувати розширенням війни та її території відповідає російським інтересам, адже, з одного боку, кремль веде війну проти НАТО, з іншого боку, війна йде не на російській території, тож розширити війну – це прагнення перевести “спеціальну військову операцію” у формат світової війни. Причина проста – рф хоче компенсувати відсутність серйозних союзників, адже лише білорусь є офіційним політичним союзником рф».

Євген Магда, директор Інституту світової політики

А Олександр Мусієнко сказав: «Я не став би нехтувати загрозами, які є. Адже все йде до того, що путін намагається інтернаціоналізувати війну. Скільки б країни НАТО не намагалися цього уникнути, зіткнення з рф чимраз ближче, подобається це комусь чи ні. Росія цього прагне. Путіну вигідний конфлікт на території білорусі, підставити її під удар і сказати: “Це були не ми, це був лукашенко”. А далі: “Сідаймо обговорювати мій ультиматум”. Це позиція путіна».

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень

Також на події були представники посольств Швейцарської Конфедерації, Королівства Іспанія, Королівства Бельгія, Угорщини, Республіки Узбекистан, Ірландії, Грузії, Литовської Республіки, Держави Катар тощо в Україні. Спікери й учасники брали активну участь в обговоренні. Зокрема, до дискусії прилучились: український дипломат, доктор історичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол Борис Гуменюк, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, юрист-міжнародник, керівник проєкту «Нотатки Атлантиста» Олександр Калініченко, український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Ігор Турянський.

Праворуч: Хосе Лосано Гальярдо, Консул Посольства Королівства Іспанія в Україні	Алекс Редмонд, третій секретар Посольства Ірландії в Україні
Даніель Бадер, військовий аташе Посольства Швейцарії в Україні	Абдурахмон Махмудов, перший секретар із політичних питань Посольства Узбекистану в Україні
Борис Гуменюк, професор, завідувач кафедри історії міжнародних відносин та гуманітарних студій Українського державного університету імені М.П. Драгоманова, Надзвичайний і Повноважний Посол, член Спілки слов’янських письменників України	Олександр Калініченко, юрист-міжнародник, керівник проєкту «Нотатки Атлантиста»
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова	Учасники заходу

Захід транслювали на ютуб-каналі «GDIP Media Center», передивитися його можна за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=yiOnX_ZoE5c