Круглий стіл «Розпад росії: чому цього не варто боятися. Причини, виклики, наслідки…»

7 червня 2023 року Центр військово-правових досліджень і Центр політичних студій «Доктрина» за організаційного сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв організували круглий стіл «Розпад росії: чому цього не варто боятися. Причини, виклики, наслідки…». Захід провели в приміщенні дирекції «Медіацентр» ДП «ГДІП» та в онлайн-форматі.

Під час круглого столу учасники обговорили такі питання: саморуйнування залишків імперії як об’єктивний історичний процес; корінні народи росії та їхнє право на самовизначення й створення нових держав згідно з нормами міжнародного права; денуклеаризація та демілітаризація росії; що робити з ядерною зброєю?; забезпечення геополітичної стабільності та гарантування простору безпеки після розпаду росії. Актуальність події беззаперечна, адже учасники врахували резонансні події в Бєлгородській області та їхні наслідки для рф; посилення коаліції та дій союзників України в підтримці проти російської агресії (результати G7), а також позитивні зрушення в наданні нашій країні новітніх типів озброєння та військової техніки; наближення саміту НАТО у Вільнюсі, продовження дискурсу щодо безпекової конфігурації та місця в ній України, зокрема на тлі воєнної поразки росії.

Модерував захід Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник Центру дослідження росії Володимир Огризко. Він зазначив: «Ще задовго до повномасштабної агресії я працював над цією темою… Проаналізувавши кілька напрямів, я дійшов простого висновку: росія за своєю суттю наближається до фашистської держави. За всіма ознаками, які були на початок 2021 року, можна було стверджувати, що росія за внутрішньою політичною структурою наближається до того, що написав Умберто Еко, зокрема до його 14 ознак фашизму».

Володимир Огризко

За круглим столом зібралися: керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, координатор напряму безпеки Центру політичних досліджень «Доктрина», аналітик «Jamestown Foundation» Гліб Парфьонов, експерт-аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-польської медіаплатформи Анатолій Курносов, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський, публіцист, дослідник регіоналізму в російській федерації, організатор Форуму вільних народів постросії Олег Магалецький.

Зліва направо: Олег Магалецький, організатор Форуму вільних народів постросії; Гліб Парфьонов, координатор напряму безпеки Центру політичних досліджень «Доктрина», аналітик «Jamestown Foundation»; Анатолій Курносов, експерт-аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-польської медіаплатформи; Володимир Огризко, керівник Центру дослідження росії; Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень; Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник

Першим до слова запросили Олександра Мусієнка. Він наголосив: «Тема надзвичайно важлива й актуальна. Попри певний скепсис, вона набуває розвитку на Заході. Тому що дедалі більше на Заході розуміють, що це є проблема, яку не розв’язати просто перемогою України та виходом на кордони 1991 року, тому що ця проблема набагато глибше».

Олександр Мусієнко

Під час виступу Гліб Парфьонов зазначив: «Щодо можливої трансформації росії. Тут чітко треба пам’ятати, що росіяни, а надто ті, хто у владі, також розуміють ті тенденції, котрі в них відбуваються в країні. Це мова не про путіна, це мова більше про “середню ланку”. Дуже добре розуміють, що до чого йде, такі люди, як пригожин, кирієнко й інші. Вони шукають і пропонують способи “перезбірки”. Як і будь-яка імперія, росія має можливість не тільки розпадатись, а ще й перезбиратися. Тому проблема й у тому, що ніхто не вивчає можливості того, як росія проведе перезбірку».

Анатолій Курносов сказав: «Одна з тем – розпад росії та чому цього не варто боятися. Тож чого саме бояться? Марлен Ларюель – дослідниця російських настроїв, історикиня, директорка Інституту європейських, російських і євразійських досліджень Університету Джорджа Вашингтона – вважає, що ідея деколонізації росії через посилення національних сепаратизмів і надія так розвалити росію є нерозумними. Проте існує лише потреба в децентралізації влади та більшій автономії регіонів. Є аргументи, що росіяни пам’ятають своє минуле та в жодному разі не захочуть повторення історії розпаду Радянського Союзу. А другий момент – не факт, що після розпаду росії стане легше. Тобто хто сказав, що етнічні меншини, які живуть у росії, будуть ліберальнішими та співпрацюватимуть із Заходом? На її думку, немає прозахідних республік, умовно кажучи, й пропутінського міського центру в москві. 80% населення росії – це етнічні росіяни, і вони не бажатимуть розпаду своєї країни. В половині так званих етнічних республік також проживає чимала частка росіян. Тому, ймовірніше, результатом розпаду росії стане не її демократизація, а те, що найбільше лякає Захід – громадянська війна, хаос, конфлікт між збройними угрупованнями, приватними військовими компаніями, спецслужбами тощо. Навіть якщо вдасться відокремити якусь частину від росії, все одно це лише створить нову хвилю російського реваншизму. Також на Заході дуже сильно бояться того, що росія, яка постане перед загрозою розпаду, вдасться до аргументу застосування ядерної зброї».

Анатолій Курносов

Міркуваннями поділився й Станіслав Желіховський: «Останнім часом чимраз частіше говорять про розпад російської федерації в разі її воєнної поразки та падіння влади володимира путіна. Проте чи є підстави припускати таку кризу кремлівського деспотизму та, власне, того формату державності, який наразі є в росії? Тут варто згадати те, що в лютому цього року путін заговорив про можливість розпаду не лише російської федерації, а й самого російського народу. Після цього коментатори як у москві, так і на Заході майже одностайно вирішили, що це було зроблено в пропагандистських цілях, щоб отримати підтримку своєї політики та лідерства як єдиної гарантії, що держава не розпадається. А насправді ж путін не боїться кривавих внутрішніх сутичок, які можуть виникнути після розпаду росії. Він побоюється, що імперська ідентичність буде легко витіснена регіональною ідентичністю».

«Для України питання остаточного демонтажу московської імперії є не теоретичним. Оскільки в нас триває повномасштабна війна і щодня ми платимо життями наших і військовиків, і цивільних, нам важливо зрозуміти, що в нас як у держави, як у народу немає іншого шляху, щоб перетворитися максимально швидко на геополітичний суб’єкт», – зазначив Олег Магалецький.

Спікери й учасники активно прилучилися до дискусії.

Євген Жеребецький, народний депутат України II скликання, експерт із міжнародної безпеки

Дмитро Золотухін, засновник Інституту постінформаційного суспільства

Зліва направо: Яна Козленко, журналістка та аналітикиня онлайн-видання «Реаліст»; Павло Романов, журналіст та аналітик онлайн-видання «Реаліст»

Захід транслювали на ютуб-каналі «GDIP Media Center».