Круглий стіл «Українська оборонна промисловість та її спроможності в забезпеченні потреб фронту»

7 лютого почалося з того, що ворог здійснив ще одну масштабну атаку по Україні. Росія заподіяла непоправної шкоди низці регіонів України, зокрема в столиці постраждало багато людей, пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури.

Та в такі моменти ми, українці, як ніколи свідомі того, що маємо виявити силу та витримку. Ми єдині в бажанні захищати свою країну, а патріотизм і солідарність стали основою нашого спільного опору.

Попри труднощі та виклики, ДП «ГДІП» невпинно працює та проводить круглі столи, під час яких експерти з різних галузей обговорюють найактуальніші теми сьогодення.

7 лютого 2024 року в Медіацентрі ДП «ГДІП» організували круглий стіл «Українська оборонна промисловість та її спроможності в забезпеченні потреб фронту» в комбінованому форматі: онлайн та офлайн. Захід організував Інститут зовнішньополітичних досліджень спільно з Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Під час круглого столу учасники обговорили такі питання: моделі побудови оборони України залежно від перспектив розвитку стратегічної ситуації в Європі: «всеосяжна оборона» чи «оборонний форпост Європи»; потреби фронту й можливості вітчизняного військово-промислового комплексу (ВПК) 2024 року; вимоги та виклики ВПК України в умовах війни на виснаження; відновлення старої чи побудова нової моделі ВПК України на базі військово-технічної співпраці; перспективна модель побудови ВПК України з гарантіями безпеки поза межами членства в НАТО; український ВПК в загальноєвропейській системі оборонної промисловості.

Модерував захід український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця. Відкриваючи подію, він наголосив на актуальності теми обговорення: «Сьогодні постала проблема забезпечення нашого фронту відповідним озброєнням і боєприпасами. І це пов’язано з відомими подіями: парламентською кризою в Конгресі Сполучених Штатів Америки, іншими викликами, з якими ми зіткнулися зараз на початку 2024 року. Підтвердженням цього є сьогоднішня ракетна атака. Тобто у 2024 рік ми ввійшли вже з доволі напруженою ситуацією».

Григорій Перепелиця, модератор заходу

За круглим столом зібралися: заступник Міністра оборони України (2022–2023 рр.), аташе з питань оборони при Посольстві України в США (2015–2018 рр.), генерал-майор у запасі Володимир Гаврилов; заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України (2020–2021 рр.), перший заступник Міністра промислової політики України (2007–2010 рр.) Віталій Немілостівий; директор ТОВ НВЦ «Інфозахист» (засоби радіотехнічної розвідки, радіоелектронної боротьби, захисту інформації) Ярослав Калінін; заступник Глави Місії України при НАТО з оборонних питань (2016–2023 рр.), радник-посланник, полковник ЗСУ Сергій Мукосій; директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Володимир Гаврилов, заступник Міністра оборони України (2022–2023 рр.), аташе з питань оборони при Посольстві України в США (2015–2018 рр.), генерал-майор у запасі	Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння	Сергій Мукосій, заступник Глави Місії України при НАТО з оборонних питань (2016–2023 рр.), радник-посланник, полковник ЗСУ

Ярослав Калінін, директор ТОВ НВЦ «Інфозахист» (засоби радіотехнічної розвідки, радіоелектронної боротьби, захисту інформації)	Віталій Немілостівий, заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України (2020–2021 рр.), перший заступник Міністра промислової політики України (2007–2010 рр.)

Обговорення за круглим столом розпочалося з того, що до слова запросили Володимира Гаврилова. Він зазначив: «Це війна не тільки України. Це війна Європи. Фактично, ми тут не одні, але ми є одним із двигунів у цій війні з погляду мотивації, тому що це наша територія; з погляду внеску людського, тому що це єдиний варіант, а за нами стоїть велика Європа й Америка… Цю війну виграє Україна через технологічну перевагу. Технологічна перевага — це не тільки нові способи та методи ведення бойових дій, а також система озброєння зовсім іншого розуміння покоління, яку росія не спроможна буде забезпечити в тих масштабах, в яких вона має потенціал. Тому для нас зараз важливо, по-перше, зробити максимум для того, щоб потенціал нашої економіки, наших підприємств, наших людей був використаний на оборону».

Віталій Немілостівий наголосив: «Неймовірно важливою є роль міжнародної співпраці з нашими партнерами. На жаль, так склалося, що багато матеріалів, комплектувальних виробів нині в Україні не виготовляють. Але така сама ситуація і в росії. Можливо, там ситуація навіть складніша з погляду комплектувальних виробів. У них усе добре з сировиною та матеріалами, але не з комплектувальними засобами. І тут ми сподіваємося на те, що міжнародні партнери, всі цивілізовані країни світу від нас не відвернуться й нам допомагатимуть». Віталій Немілостівий також зауважив, що державний апарат має керувати створенням і впровадженням власної оборонної системи.

Зліва направо: Валентин Бадрак, Віталій Немілостівий, Григорій Перепелиця, Володимир Гаврилов і Сергій Мукосій

На противагу попередньому доповідачеві Ярослав Калінін зазначив: «Держава на стратегічному рівні з боку дипломатичних своїх зусиль і з боку своїх політик регулювання має звернути увагу на кооперацію між західним оборонним бізнесом… і нашими українськими компаніями — приватними чи державними. Якщо цього не зробити, якщо не завести сюди іноземний бізнес і не дати домовитися з локальним бізнесом на умови, то після перемоги нас очікує колапс військово-промислового комплексу, спричинений перенавантаженням у цей момент, масштабуванням. І після цього всі мають очікувати абсолютної втрати інтересу та повернення до відбудови інфраструктури, що очікувано, якщо тут не буде західних кампаній і подальшого експорту».

Сергій Мукосій під час виступу зауважив: «Ми маємо переглянути нашу співпрацю з Альянсом, щоби сформувати цільові завдання для тих країн, в яких раніше цього не робили. Україна в цьому плані унікальна, оскільки жодна країна НАТО не має досвіду реформування в умовах війни. Також жодна країна-партнер НАТО, Австрія чи інші країни… не мають того переліку озброєнь, яких зараз потребують нові стандарти НАТО».

На завершення до слова запросили Валентина Бадрака. Спікер висловив свою думку щодо подальшого покращення оборонної спроможності України цього року, наголосив на потребі конкретизувати цілі та завдання, а також розробити стратегії, спрямовані на модернізацію армії та підвищення ефективності воєнних операцій. Валентин Бадрак підкреслив, що впровадження конкретних заходів у відповідний вирішальний момент може вивести оборонні можливості України на новий рівень.

Мухаммад Джавад Ахмед, військовий аташе Посольства Пакистану	Севілай Їлдирим, третій секретар Посольства Туреччини	Стефан Вачеан, другий секретар з політичних питань Посольства Румунії
Сіріак Масюе, радник з економічних питань Посольства Німеччини	Шуейб Касу, Надзвичайний і Повноважний Посол Південно-Африканської Республіки	Мартін Блашковіч, аташе Посольства Словаччини
Адам Цегледі, аташе з економічних та торгівельних питань Посольства Угорщини	Лі Юн, аташе з питань оборони Посольства Китаю	Поль-Анрі Дасселеер, другий секретар Посольства Бельгії

Девід Тіздейл, помічник аташе з питань оборони Посольства Сполученого Королівства

Наприкінці зустрічі спікери й учасники активно прилучилися до дискусії. Захід транслювали на ютуб-каналі «GDIP Media Center». Переглянути запис можна за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=gbOUCRSVA8A.

Дякуємо Збройним силам України за захист і можливість проводити такі заходи.