Матеріали круглого столу «Множинне громадянство в контексті національної безпеки України»

25 січня 2022 року в Медіацентрі «ГДІП» Інститут зовнішньополітичних досліджень за сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв провів круглий стіл на тему: «Множинне громадянство в контексті національної безпеки України».

Спікерами були: Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень; Юрій Костенко, член Ради національної безпеки і оборони України (1996–1998 рр.), народний депутат України I, II, III, IV, VI скликань, голова Української народної партії; Олег Березюк, директор Інституту глобальної політики і права; Ольга Поєдинок, доцентка кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Оксана Маркєєва, завідувачка відділу державної та громадської безпеки Національного інституту стратегічних досліджень.

Захід вступним словом розпочав Григорій Перепелиця. Він зауважив, що питання множинного громадянства, поряд з імовірним широкомасштабним наступом Російської Федерації на Україну, становить одну з найбільших загроз національній безпеці нашої держави. Спікер говорив також про передумови перспективи ухвалення нового закону про множинне громадянство: на його думку, передусім цю ініціативу обумовлено лібералізацією українського законодавства відповідно до європейських стандартів. На підтримку ініціативи висувають аргументи, які здебільшого сфокусовано на правах людини, однак, як відзначив експерт, майже ніхто не акцентує уваги на обов’язках громадянина.

Григорій Перепелиця підкреслив, що множинне громадянство є м’якою загрозою національній безпеці України, яка разом із діяльністю Російської православної церкви та мовним питанням є складником гібридної війни Росії проти України. Експерт виокремив такі небезпеки, що постають у зв’язку з можливим ухваленням закону про множинне громадянство:

1. Правами іноземних громадян може скористатися криміналітет або політикум, діяльність якого спрямована проти національних інтересів України.

2. Можуть виникнути проблеми з оподаткуванням та забезпеченням дипломатичного захисту.

3. Буде розширено втручання іноземних держав у внутрішні справи країни.

4. Сусідні держави можуть використати реалізування виборчих прав осіб з іноземним громадянством для висунення територіальних претензій і залучення окремих територій країни у сферу свого політичного впливу.

5. Множинне громадянство можуть використати «економічні біженці» (особи, які шукають статусу біженців в іншій країні суто з економічних причин, а не з причин релігійної, політичної чи іншої дискримінації).

6. Ухвалення закону наділяє особу виборчим правом. Це створює прецедент, коли інша держава, яка вороже ставиться до України, може використати її місцеву (і не тільки) владу.

7. Без внесення змін до Конституції України запровадження множинного громадянства є її грубим порушенням.

8. Такий закон відкриє для іноземних спецслужб широкі можливості вербування громадян, проведення підривної діяльності, а також створить підстави для ухилення від військового обов’язку або навпаки – використання військовослужбовців в інтересах іншої держави. Це породить дезертирство, перехід на бік противника, підривну діяльність, а якщо йдеться про державного службовця – призведе до підриву обороноздатності країни.

9. Закон призведе до зародження та поширення сепаратизму, іредентизму та внутрішнього конфлікту.

10. Врешті-решт закон призведе до розмивання української державності й накидання державності іноземних країн на територію України та її населення.

На думку наступного спікера, Юрія Костенка, після проголошення незалежності було зрозуміло, що запровадження множинного громадянства дасть змогу Росії відтворювати в Україні «русский мир». Пан Костенко категорично заперечив доцільність ухвалення законопроєкту про множинне громадянство та наголосив на нагальніших питаннях, що впливають на стан національної безпеки держави.

Спікер нагадав, що Російська Федерація вже багато років веде проти України гібридну війну, зокрема використовуючи енергетичний тиск, влаштовуючи торговельні війни, а також висуваючи територіальні претензії до України ще з за президенства Леоніда Кучми, коли РФ спробувала захопити острів Тузла. «Але найстрашнішою гібридною війною Росії проти України була інформаційна війна, яка постійно впливала як на безпеку держави, так і на якість української державної політики... Адже внаслідок інформаційного впливу РФ в Україні до влади приходили проросійські політики та політичні сили». Опираючись на власний досвід та заглибившись в історичні аспекти російсько-українських відносин, Юрій Костенко дійшов висновку, що ухвалюючи законопроєкт № 6368 про множинне громадянство, чинне керівництво нехтує українською державністю, та наголосив на пріоритеті економічного розвитку країни, який має згенерувати додаткові ресурси, що їх потрібно використати для гарантування національної безпеки.

Олег Березюк підтримав думки своїх колег щодо небезпеки ініціативи запровадження множинного громадянства й описав її як складник гібридної війни. Олег Валерійович навів приклад свого вихованця, українця, який наразі є командиром однієї з десантних бригад Російської Федерації, і поставив риторичне запитання: «Що буде, якщо така людина матиме подвійне громадянство?» Складність питання множинного громадянства Олег Березюк розглянув у контексті чинної міжнародної системи та наголосив на колізіях, що постійно виникають у юридичній практиці, у сфері публічного та приватного права. «Множинне громадянство вносить хаос, дестабілізує суспільно-політичні відносини і ставить під сумнів існування інституту держави як такого... Потрібно дуже уважно ставитися до ухвалення тих чи інших законів, тому що законом можна врегулювати суспільні відносини, а можна й створити дисбаланс», – підкреслив експерт. Він також додав, що в пропонованому законопроєкті немає юридичної логіки. «Якщо цей законопроєкт буде внесено, це буде зроблено лише з однією метою – дестабілізувати ситуацію всередині країни», – констатував експерт.

Ольга Поєдинок початок своєї доповіді сфокусувала на браку чітко визначених формулювань у Законі «Про громадянство України». Спікерка підкреслила, що законопроєкт, який фактично пропонує нову редакцію Закону «Про громадянство України», покликаний скоротити кількість запобіжників множинного громадянства в чинному законодавстві. Водночас, на думку експертки, Президент України намагається збалансувати законопроєкт № 6368 з іншими законодавчими актами. Усього їх п’ять: наприклад, у законопроєкті № 6369 запропоновано заборонити біпатридам обіймати широкий перелік посад і займатися певними видами діяльності, а в № 6372 передбачено відповідальність за недекларування іноземного громадянства.

Спікерка детально розглянула юридичні аспекти та можливі наслідки ухвалення законопроєктів-запобіжників, що можуть суперечити міжнародним юридичним зобов’язанням України. Як приклад було наведено французький законопроєкт «Про захист нації», розглядаючи який, Венеційська комісія зробила висновок, що держава може ухвалювати рішення щодо громадянства, це частина її суверенних прав і повноважень, однак держава також є обмеженою своїми зобов’язаннями за міжнародним правом. За словами Ольги Поєдинок, Європейська конвенція про громадянство, підписанткою якої є Україна, містить статтю 17, що фактично прирівнює у правах біпатридів до інших громадян, що мають єдине громадянство. Також було висвітлено проблему громадян, які отримали російський паспорт на тимчасово окупованих територіях.

Модератор круглого столу Григорій Перепелиця продовжив обговорення міжнародно-правових аспектів. На його думку, Україна перебуває в кардинально різних із країнами Європейського Союзу умовах і тому не може повністю покладатися на висновки Венеційської комісії та Європейського Суду з прав людини. Він нагадав рішення ЄСПЛ щодо колишньої міської голови Слов’янська Нелі Штепи, яку затримали 11 липня 2014 року за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. За рішенням суду колаборантка отримала 3600 євро компенсації за порушення її права на свободу. Григорій Перепелиця заявив, що усунути такі колізії можливо шляхом запровадження воєнного стану на території України, адже держава вже вісім років перебуває у стані війни, однак продовжує жити за законами мирного часу. «З такими колізіями ми зіткнулися не тільки щодо питання громадянства, а й у нашому медіапросторі, коли прихильники “русского мира” можуть абсолютно вільно транслювати ворожу пропаганду на наших українських телеканалах, а редакції називають це альтернативними думками». Експерт підсумував: якщо воєнного стану не вводитимуть, потрібно принаймні мати захисні функції, запобіжники.

Оксана Маркєєва у своїй доповіді розвинула тему безпекового складника питання про множинне громадянство. Експертка зауважила, що на противагу ситуації в Європі, Україна перебуває в загрозливому безпековому середовищі: «Російське громадянство, поряд з українським, мають, за деякими оцінками, від 350 тис. до 2,5 млн українців. Більшість із них проживає в Криму та на Донбасі. Громадянство РФ є дестабілізаційним чинником і перманентною загрозою, оскільки РФ застосовує вже апробовану тактику “захисту власних громадян” як привід для військової агресії. Також становить загрозу зростання видачі угорських та румунських паспортів у Закарпатській та Чернівецькій областях».

В умовах гібридної війни, за словами спікерки, не можна безумовно легалізувати множинне громадянство, адже це спричинить негативні наслідки, як-от: розмивання єдності нації в умовах агресії; послаблення впливу держави на громадянина; провокування міжнародних конфліктів та загострення наявних етнічних, мовних, культурно-релігійних суперечностей. Тому Україна, визначаючи державну політику в цій сфері, має керуватися суто своїми національними інтересами й гарантувати якісний стан національної безпеки шляхом формування національної єдності в умовах агресії. Експертка констатувала: «Цього можна досягти через зміцнення правового зв’язку держави й особи, правової визначеності, усунення неузгодженостей / суперечностей між правами й обов’язками громадянина України та правами й обов’язками громадянина іноземної держави. Така мета вимагає здійснення державної політики запобігання випадкам множинного громадянства і декларування цього принципу в законодавстві». Також експертка наголосила на нагальності формулювання чіткого визначення в Конституції та законах України правової позиції держави щодо права громадян на множинне громадянство й запропонувала допускати у випадках-винятках, на підставі двосторонніх договорів, множинне громадянство для деяких іноземних громадян, які мають заслуги перед Україною, а також патріотично налаштованих представників української діаспори.

До круглого столу долучилися представники посольств В’єтнаму, Єгипту, Лівії, Судану, Узбекистану, Фінляндії, Франції, представники міжнародних організацій, вітчизняні дипломати, експерти, студенти, адвокати, журналісти та науковці. Завершили зустріч коментарі аудиторії.