Місто-герой Харків

Харків до війни – це дім. Після всіх подорожей Україною та Європою у Харкові почуваєшся як в обіймах мами. Сніданки у «Gorcafe 1654», повітря, моя станція метро «Перемога», Саржин Яр, піца з буфету – це те, що не знайдеш більше ніде.


*Це найкраще місце для сніданків – «Gorcafe 1654»*

«З 24.02.2022 моє життя зупинилося. Перші тижні я відчував злість і ненависть, страх і паніку. Потім була лише пустота. Красиві сніданки змінилися на вівсянку швидкого приготування, робота стала на паузу. Найстрашніші звуки – шум винищувача, який пролітає над містом, і влучання снаряда поруч із будинком. Здається, що це саме у твій дім. Ти сидиш у комірці з тримальних стін і просто не розумієш, чи вціліли вікна у квартирі. І чи взагалі за хвилину не обірветься твоє життя від влучання снаряда.

Харків зараз – це старший брат, котрий став на твій захист. Він прикриває від градів, поки ти їдеш зруйнованим центром через блокпости в інше місто».

Це коротка історія 22-річного Сергія. Таких історій тисячі. Деякі вже опублікували ЗМІ, та багато поки приховані в мовчанні людей, котрі залишаються в Харкові чи виїжджають до безпечніших міст. Але є дві речі, які їх об’єднують. Перша – ці люди пишаються тим, що українці. Друга – всі вони – герої, готові боротися без ниття та сліз. Кожен зараз зайняв своє місце, де може бути корисним рідному Харкову та всій Україні.

Харків із 24.02.2022

24-го лютого о п’ятій ранку жителі Харкова прокинулися від звуків вибухів. Хтось намагався переконати себе, що це якісь провокації. Хтось просто злякався та вже не міг спати. Але для всіх людей ці звуки означили одне: росія розпочала повномасштабну війну.

З самого початку російські військові аналітики вважали, що Харків не чинитиме опір нападу росії. Тому на цей напрямок окупанти кинули невелику кількість військ. Звичайно, вони отримали поразку. Помилково ворог уважав, що всі в Харкові – прихильники «руського міра». Насправді ж тут живуть українці, які досконало знають мову ворога. Те, що тут багато хто має родинні зв’язки з населенням сусіда-агресора, а на вулицях можна часто почути російську мову – це речі другорядні. На думку Сергія Жадана: «Найперше – це українське місто й люди тут почуваються громадянами України. Сьогодні це максимально чітко видно».

Після провалу ідеї захопити місто майже «голіруч», російське командування віддало нищівні накази. Це схоже на криваву помсту за неочікувану «зраду». Російська армія почала геноцид цивільного населення – українців. Удари крилатими ракетами, системами залпового вогню «Град», бомбардувальником-ракетоносцем «Ту-22», вторгнення ворожими танками, артилерійські обстріли. Ба більше, удари реактивними системами «Ураган», ракетними комплексами «Іскандер», реактивними системами залпового вогню та мінометами великого калібру. Це неповний перелік зброї, якою окупанти розстрілювали цивільних, знищували житлові квартали та міську інфраструктуру.


Фото: @danirodriguesphoto

Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що в місті вже немає районів, що їх не пошкодили російські снаряди. Загалом од початку війни росія зруйнувала 2055 будівель.

Євгенія Губкіна, дослідниця архітектури, авторка книги «Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism. Buildings and Projects in Ukraine 1960–1990», говорить, що російські окупанти перетворили центр Харкова на руїни. В місті знищено кожну четверту будівлю – це й житлові будинки мирних мешканців, і пам’ятки архітектури (з інтерв’ю для журналу «Vogue»).

В облдержадміністрації зберігся лише фасад. Зсередини можна дивитись на небо – даху немає.

Харківська ОДА до пошкодження	Харківська ОДА після пошкодження

Постраждав також корпус економічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Це будівля 20-х років XX століття, створена за проєктом архітектора Сергія Тимошенка. Будівля вигоріла, тож її цінність утрачено. Поновити спорудження можливо, але більше немає автентичності – і це найбільше горе для пам’яткоохоронців, на думку Євгенії Губкіної (з інтерв’ю для журналу «Vogue»).


*Корпус економічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна після поруйнування*

Під обстріли потрапили будівлі Почесних консульств Азербайджанської Республіки, Республіки Албанія та Чеської Республіки. Російська армія не обирає, куди цілити снарядами. На щастя, жертв унаслідок цих злочинів немає, а співробітники вчасно евакуювалися. До слова, почесний консул Республіки Албанія Шахін Омаров перебуває в Харкові. На своїй сторінці у фейсбуку він підтримує Україну та висвітлює події воєнного життя в місті.

Сильний удар прийняв на себе найбільший житловий масив країни – Салтівка. Тут були цікаві приклади архітектури модернізму, зразки соціальних проєктів українських архітекторів, майстер-планів, які розробляли з 60-х років. У Салтівці живе понад 400 000 мешканців, і ми втрачаємо цілий культурний пласт. Це напрочуд небезпечна та жахлива ситуація, каже дослідниця в інтерв’ю для журналу «Vogue». Мешканці Салтівки масово покидають оселі внаслідок постійних обстрілів.


*Пошкоджена будівля на Салтівці*

У такому стані не лише будівлі по всьому Харкову, а й майже 1,5 мільйона зруйнованих життів. Попри жахливі наслідки обстрілів і бомбардувань жителі не злякалися. Ні в кого не виникло думки «здатися», «прийняти російські війська з квітами й обіймами». Навпаки, люди згуртувались і почали проявляти неабиякий героїзм і зібраність.


*Фото: @nomoreanry*

Нині Харків – місто-герой завдяки людям. Хтось власноруч облаштував підвал дитячого садка на Салтівці. Тепер тут є кухня, туалет, опалення й освітлення. Сюди зійшлися 50 людей, котрі відмовилися переїхати для укриття в метро.

Ті, хто чув і бачив авіабомбардування в цьому небезпечному районі міста, переїхали жити в метро. Вони облаштовують вагони для проживання. Поміж цих людей чимало заможних. Вони відмовляються їхати з рідного міста та чекають нагоди, щоби почати його відбудовувати (зі статті інтернет-видання УП).

Хтось і далі під обстрілами возить їжу та ліки для тих, хто не має змоги вийти з укриття та забезпечити себе всім необхідним. Вражає те, що волонтери, котрі допомагають у таких екстремальних умовах, не вважають ці вчинки героїзмом і чимось надзвичайним. Вони адаптувалися, щоби не збожеволіти, тому просто роблять те, що можуть.


*Фото: Костянтин і Влада Ліберови*

Хтось разом із працівниками ДСНС розчищає місто від завалів. До прикладу, на площі Свободи вже прибрали. Хтось із 24-го лютого щодня волонтерить у місцевому ресторані, щоби забезпечити жителів гарячою їжею. Хтось ремонтує лінії електропередачі, щоби в місті був зв’язок. Кожен із них щодня ризикує життям. У Харкові зараз небезпечно скрізь, бо ніколи не знаєш, куди саме прилетить наступного разу.

У цих умовах разом із працівниками ДСНС і волонтерами ризикують життям і медики. Вони продовжують віддано виконувати свою роботу, тому рятують людей попри жахливі бомбардування й обстріли міста. Лікарі, медсестри щодня бачать кров і біль харків’ян. Якщо тілесний біль ці люди можуть полегшити, то душевні рани ще довго нагадуватимуть про себе й після цих жахіть.


*Фото: @kirill.gonchar «Харків відображає атаки»*

Український письменник Сергій Жадан теж залишається в рідному місті та не збирається його покидати. Він уважає, що для творчості зараз місця немає, бо треба боротися. Сергій активно волонтерить. В інтерв’ю для інтернет-видання УП він розповідає, що зараз має роботу там, де потрібний: то записує інтерв’ю у волонтерських центрах, то пише статті на замовлення «New York Times». Він може якнайправдивіше розповісти світовій спільноті про всі жахіття, які відбуваються в місті під час війни. Знаходить також час, аби тримати оборону на культурному фронті: 16 квітня презентував пісню за мотивами книги «Баю, бляха, бай» видавництва «Vivat» із харківським гуртом «Село і люди» в місцевому бомбосховищі. Зібрані з концертів в укриттях кошти Сергій Жадан віддає на благодійність.


*Фото: @serhiy_zhadan*

Ще один знаний харків’янин Сергій Бабкін зараз волонтерить за межами України. Він бере участь у благодійних концертах «Доброго вечора! Ми з України» в Республіці Польща, Федеративній Республіці Німеччина, Литовській Республіці, Латвійській Республіці, Естонській Республіці. 100% прибутку з концертів співак відправляє на гуманітарну допомогу дітям у «Фонд МАША» української телеведучої й актриси Маші Єфросиніної.

Місто-герой Харків живе завдяки людям. Дехто з них, можливо, й хотів би виїхати, щоби не бачити цих жахіть. Дехто – свідомо обрав бути вдома та боротися за перемогу. А хтось таки вирішив покинути місто, бо може бути корисним на відстані в мирному світі. Сила Харкова в об’єднанні кожного з цих жителів. Кожного, хто самовіддано працює щодня під час цієї безжальної війни. І ми віримо, що мир настане, а Харків буде ще кращим, ніж до 24.02.2022.

Харків до 24.02.2022

Місто Харків – великий український центр ділового та культурного життя. Його історія розпочалася 368 років тому. Це найбільше місто на сході України.

Сучасний дух Харкова сформувався наприкінці XIX століття з появою першого університету. А внаслідок розвитку промисловості тут відкрили й технологічний інститут. Відтоді місто розвиває освітній напрям. Тому сьогодні Харків – це прогресивне за духом місто, яке щороку кличе до себе безліч студентів. Тут діє понад 40 ЗВО, а науково-дослідних інститутів – аж 60.

П’ять цікавих фактів про Харків:

в одному зі спальних районів проживає більше людей, ніж у Маямі;
одяг вішають не на «плічка», а на «тремпель», їздять не на «трамваї», а на «дрифткарі», і носять не «взуття», а «педалі».
у побуті тут часто говорять російською, але вільно переходять на українську мову та готові горою стояти за свою країну та її культурну спадщину;
люди гостинні та дедалі більше уваги приділяють іноземним мовам: на вулицях усе частіше можна почути англійську, німецьку, французьку, польську мови та, звичайно ж, рідну українську з різними діалектними словами;
зовсім недалеко від центру діє найбільший в Україні ринок Барабашово, де можна купити все: від голки до рожевого слона.

*Фото: @michael.protsenko*

*Фото: @saint._jimmy*

Харків можна впевнено назвати одним із найзеленіших міст України завдяки паркам і скверам незвичайної краси. Якщо турист запитує, яке місце краще обрати для прогулянок, то йому обов’язково порадять сад імені Тараса Шевченка, Центральний парк культури та відпочинку імені Максима Горького чи колишній міський сад у самому центрі міста.

Візитівка Харкова – площа Свободи. Вона є однією з найбільших у Європі, бо займає аж 12 гектарів. Планування вражає розмахом, і саме тут проводять найбільші концерти та заходи.

Саме таку розповідь про Харків ви могли б почути від українця до 24.02.2022. Але історія змінилася. Це місто вже ніколи не буде таким як раніше. Тепер тут попіл, кров і звуки вибухів. Так буде не завжди. Україна відбудує Харків ще кращим. На вулицях лунатиме сміх, а перехожі щиро всміхатимуться. Зараз ми боремося, проте перемога близько.