Презентація пріоритетів румунського головування в Раді ЄС у Медіа-центрі ГДІП

21 лютого 2019 року у Медіа-центрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв відбулася презентація пріоритетів румунського головування в Раді ЄС. Захід під назвою «Фокус ЄС на Чорноморський регіон та Україну. Пріоритети Румунського Головування в Раді ЄС» був організований Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» у співпраці з Посольством Румунії в Україні, за участі Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Серед запрошених гостей були глави та представники іноземних дипломатичних місій в Україні, депутати Верховної Ради України, представники Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ, Міністерства закордонних справ України, члени УНП ФГС СхП, українські науковці та експерти.

Відкриваючи захід, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина підкреслила важливість Чорноморського регіону у Програмі Румунського Головування в Раді ЄС. «Мені як представнику уряду дуже імпонує фокус, який обрала Румунія у період свого головування – тобто, фокус не лише на країнах Східного партнерства, а й на всьому Чорноморському регіоні. Це означає, що ми готові згуртовуватись заради спільних цілей незалежно від належності до Європейського Союзу. Також ми не маємо ігнорувати безпекові виклики і питання», – зазначила пані Ольга.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар привернув увагу до безпекових та енергетичних питань, відображених у Програмі Румунського Головування в Раді ЄС. «Питання Північного потоку-2, яке свого часу було підняте Польщею, румунська сторона реанімувала. Це має важливе значення для проблематики безпеки, і не тільки в контексті енергетичної безпеки, а й в більш широкому безпековому форматі», – наголосив пан Михайло. Ба більше, він відзначив ефективність перших кроків румунського головування та висловив пропозицію щодо асиметричного реагування на порушення Росією Договору про ракети середньої та малої дальності (ДРСМД).

Представляючи пріоритети румунського головування в Раді ЄС, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Крістіан-Леон Цуркану повідомив, що головування Румунії ґрунтується на 4 «стовпах»: 1) Європа –зближення; 2) безпечніша Європа; 3) Європа як сильніший глобальний гравець; 4) Європа спільних цінностей. Пан Посол висловив повну підтримку Румунією територіальної цілісності та суверенітету України, її євроінтеграційних прагнень, а також прагнення Румунії покращити безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні, адже країни регіону зіткнулися з багатьма новими викликами. «Ми переконані, що безпека Чорноморського регіону – це не лише питання безпеки України чи кількох країн регіону, це безпека всього ЄС», – наголосив дипломат, додавши, – «Румунія не просто сусід України, вона – друг України».

У свою чергу, голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко закликала ЄС сформувати стратегію для Чорного моря і наголосила, що румунське головування в ЄС є гарною нагодою для Брюсселя посилити співпрацю ЄС та США для протидії спільним безпековим загрозам у регіоні. «Після вступу Болгарії та Румунії до ЄС Чорне море стало морем Європейського Союзу. Однак зараз ми бачимо, як воно трансформується в «російське озеро» після окупації та анексії українського Криму. Кремль уже розмістив новітні ракети в Криму, брутально порушуючи Договір про ракети середньої і малої дальності. Тому дуже важливо мати стратегічне бачення стримування Росії у Чорноморському регіоні та приборкати російський мілітаризм», – зауважила пані Гопко. Вона також акцентувала увагу на посиленні вимог щодо звільнення українських військовополонених, заручників та політичних в’язнів, які незаконно утримуються на території РФ та окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей.

Пріоритети для України озвучила заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України Марія Іонова: «Ми дякуємо, що під час Мюнхенської конференції безпеки саме Президент Румунії чітко висловився і заявив про посилення присутності НАТО в регіоні Чорного моря. Це говорить про те, що ви справді усвідомлюєте ті загрози, які наразі існують в акваторії Чорного моря».

Про важливість для ЄС співпраці в чорноморському регіоні також говорив голова Представництва ЄС в Україні, посол Х’юг Мінгареллі. Він нагадав про чітку позицію ЄС щодо неприпустимості агресивних дій Росії, які вона вчинила у листопаді 2018 року, вимоги негайно звільнити 24 українських моряків та три судна, а також схвалення Євросоюзом нових санкцій за такі дії РФ та рішення про надання допомоги українському Приазов’ю. «Ми маємо намір мобілізувати наші програми співпраці та засоби деяких міжнародних фінансових інституцій, ЄІБ і наших країн-членів для покращення залізничного та автомобільного сполучення між Маріуполем та Запоріжжям, Одесою. Ми обговорюємо деталі того, що ми можемо зробити», – відзначив посол Мінгареллі.

Продовжуючи питання безпеки у регіоні Чорного моря, начальник відділу Департаменту ЄС і НАТО МЗС України Георгій Толкачов нагадав про ініціативу міністра Павла Клімкіна розробити спільну відповідь міжнародної спільноти на факт агресії РФ у Керченській протоці, до якої б входили економічний і безпековий аспекти. «Росія намагається заблокувати Приазов’я і зробити населенню життя нестерпним в усіх аспектах. Також залишається військова загроза вторгнення. Тому ми очікуємо, що посилення військово-морської присутності НАТО в Чорному морі буде стримуючим фактором», – зазначив представник МЗС.

Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Геннадій Максак окреслив очікування від Румунського головування і головні сфери, в яких можлива співпраця між Україною та Румунією.

Загалом учасники заходу відзначили потребу в широкій та багатовимірній протидії агресії з боку РФ, насамперед у Чорноморському регіоні, та висловилися за посилення регіональної безпекової співпраці в рамках Східного партнерства під егідою ЄС.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів.