СКАНДИНАВСЬКЕ ХОДІННЯ

Формат тренувань: індивідуальне, групове

Суть: спортивна хода зі спеціальними палицями

Прообраз: у давні часи палиці використовували паломники, мандрівники, пастухи для створення додаткової точки опори під час ходіння, для поганяння і ловлення тварин, а також – захисту від хижаків. Пізніше вони були атрибутом командирів, складовою офіцерської форми та використовувалися духовенством для відзначення вищих священнослужителів. Спортивне ж призначення палиці отримали в гірському туризмі, альпінізмі та лижному спорті. Саме з останнім пов’язують походження скандинавського ходіння.

Винахід: у 1930-х фінські лижники, аби продовжувати тренування в безсніжні періоди, почали симулювати ходьбу на лижах, бігаючи з палицями по землі або асфальтованій дорозі. Офіційно цю методику тренувань уперше описав у своїй роботі 1979 р. фінський тренер та інструктор Маурі Репо, який вважається засновником скандинавського ходіння. Цю техніку підхопили шведські та норвезькі лижники, а згодом і спортсмени з інших країн. Наприкінці 1990-х Марко Кантанева, фінський спортивний інструктор, заснував «Оригінальну техніку скандинавського ходіння». У цей період були розроблені й випущені перші професійні палиці та популяризовано сам термін «скандинавське ходіння».

Олімпійський вид спорту: скандинавське ходіння не входить до програми Олімпійських ігор. Перші офіційні змагання відбулися в Німеччині 1989 р. на відстань 35 км, а у 2006 р. проведено перший світовий кубок.

Скандинавське ходіння не потребує особливої підготовки та навичок. Зрозумівши принцип рухів, залишається підібрати свій ритм та частоту дихання. Це більше прогулянка з використанням спеціальних палиць, яка має позитивний ефект на організм: відбувається регуляція обмінних процесів, зміцнюється опорно-руховий і вестибулярний апарат, знижується навантаження на суглоби. Регулярні заняття на свіжому повітрі забезпечать гарне самопочуття та допоможуть скинути зайву вагу.