Життя на воді
Справжньою бідою Труханового острова були повені. Приблизно раз на кілька років, у весняний час, острів’яни страждали від сильного розливу Дніпра. Ба більше, люди почали будували свої будинки на палях, щоб їхнє житло не змивало дніпровською водою. Високі балки, на яких стояли хати, обшивали дошками – виходило просторе господарське приміщення під першим поверхом. У ньому можна було зберігати човни, які були практично у кожному дворі – і не заради мандрів Києвом.
Коли Дніпро розливався, пересуватися островом можна було лише на плавзасобах. Плавали у справах і у гості один до одного. У такі періоди Труханів острів ставав схожим на Венецією, як його нерідко й називали.
 |
| Слобідка, 1900-ті роки |
Найбільш значні підтоплення у місті протягом ХІХ століття були зафіксовані в 1805, 1808, 1845 і 1877 роках. Але й менші повені були серйозною проблемою для киян.
 |
| 1929 рік |
Зокрема, весною 1931 року вода піднялася на рекордно високу позначку. Це був найбільша повінь за 339 років. Причинами потопу стали погодні умови. Осінь 1930 року була дощовою, взимку випало у два рази більше снігу, ніж зазвичай та й весняна пора настала досить пізно і різко. У кінці березня температура повітря підскочила до 14 градусів тепла, розтопивши сніги в басейнах Десни, Прип’яті і верхів’ї Дніпра. Величезна маса талої води понеслась до Києва, руйнуючи все на своєму шляху. Погіршили ситуацію затяжні дощі. Затоплені були не лише райони Слобідки та Труханів острів, але й Поділ.
 |
 |
 |
| 1930-ті роки |
 |
 |
| Рятувальні човни, 1931 рік | 1931 рік |
Усі сили були задіяні на підтримання роботи двох Київських електростанцій, що знаходилися на Андріївській вулиці та на Рибальському півострові, оскільки саме від них залежало електро- та водопостачання міста. Щоб не затопило нижні поверхи каналізації, вікна бетонували з човнів, які постійно відносило течією. Доводилося використовувати потужні насоси для відкачування води.
 |
| Електростанція, 1931 рік |
Ширина течії подекуди сягала 15 метрів. Труханів острів був затоплений повністю, а людей доводилося знімати зі стріх будинків.
 |
| Труханівська слобідка, квітень 1953 року |
Ця повінь стала найбільшою в Києві. Висота води сягала 8,5 метрів, а збитки складали близько 8 млн рублів. Приборкати стихію вдалося лише після будівництва греблі Київської гідроелектростанції, спорудженої у 60-х роках ХХ століття.
Масштабність тогочасної стихії зображено на архівних фотознімках наданих ЦДКФФА України імені Г.С. Пшеничного. Також повінь на острові зафіксовано на кадрах вирізаних з документального фільму «Навесні» (1929) створеного Михайлом Кауфманом.
Архівне відео ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного:
 |
 |
 |
| Життя на воді (без звуку) | Життя на воді | Робота водної рятувальної станції (без звуку) |
