Труханів спортивний

Після Другої світової війни Труханів острів продовжував розвиватися, як місце відпочинку та територія, де проводили спортивні змагання.

Після евакуації затоплених суден (1955) та реконструкції акваторії (1961) довжина Матвіївської затоки зросла до 1,8 км, ширина до 400 м, що дозволило прихильникам академічного веслування більш ефективно тренуватися.

Матвіївська затока

Аби створити 2000-метрову водну дистанцію для академічного веслування, рештки затоки значно трансформували. Її північна частина була розрита та заглиблена в острів, а також було прокопано видовжену протоку. Створений 2-кілометровий канал став місцем проведення всесоюзних та міжнародних змагань з греблі та інших водних видів спорту. До 1973 року це була найкраща траса для академічного веслування в СРСР.

Комплекс об’єктів, зведених для спорту та відпочинку, розташовується на закінченні західного півострова Труханового острова. Тут за ініціативи директора Міського палацу піонерів Є.М. Вургафта в 50-60-ті роки минулого століття було побудовано водні бази та літні оздоровчі заклади: навчально-спортивний комплекс «Буревісник», спортивна база СДЮШОР №9, гребна база Спортивного клубу армії, гребна база дитячо-юнацької спортивної школи №7, база відпочинку «Труханів», спортивна база «Динамо», гребні бази «Динамо» та «Спартак».

Гребна база «Спартак»

Також на острові працювало кілька літніх басейнів.

Будівля гребної бази «Спартак» привертає увагу прямокутною формою з чудовими необароковими порталами. Для оздоблення споруд у 1950-ті роки часто використовувались орнаменти та композиційні елементи української архітектури доби козацького бароко.

Цікавим об’єктом є й пришвартований неподалік дебаркадер. Вперше ми зустрічаємо його на знімку 1958 року.

   Дерев'яний дебаркадер на Матвіївській затоці, 1958 рік Дебаркадер, сучасна фотографія

Архівне відео ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного:

Змагання плавців на Дніпрі