Волейбол

Різновиди: 6х6 (стандарт), кількість може варіюватися, але мінімум 4х4

Суть: волейбол (англ. volleyball від volley – «залп», «удар з льоту», і ball – «м'яч») – спортивна гра з м'ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою. Необхідно направити м'яч над сіткою так, щоби він доторкнувся до ділянки суперника, та запобігти спробі гравців суперника зробити те саме. Для цього команда має торкнутися до м'яча не більше трьох разів (або, можливо, ще один раз на блоку).

Гра відбувається на прямокутному майданчику розміром 18х9 м. Висота сітки для чоловіків – 2,43 м, для жінок – 2,24 м. Майданчик розділений посередині сіткою. Грають сферичним м'ячем діаметром 65–67 см, вагою 260–280 г. Кожна з двох команд має максимум 12 гравців, а на полі водночас може перебувати 6. Мета гри – ударом добити м'яч до ігрової поверхні майданчика половини супротивника або примусити його помилитися.

Гра починається із уведення м'яча в гру з допомогою подачі. Після успішного розіграшу подача переходить до тієї команди, яка виграла очко. Майданчик за кількістю гравців умовно розділений на 6 зон. Після кожного переходу право подачі переходить від однієї команди до іншої, в результаті розіграшу очка гравці переміщаються в наступну зону за годинниковою стрілкою.

Винахід: винахідником волейболу вважається Вільям Джон Морган, викладач фізичного виховання у коледжі Асоціації молодих християн (YMCA) в місті Голіок (штат Массачусетс, США). 9 лютого 1895 року в спортивному залі він підвісив тенісну сітку на висоті 197 см, і його учні, число яких на майданчику не обмежувалося, стали перекидати через неї баскетбольний м'яч. Морган назвав нову гру «мінтонет». За рік гру демонстрували на конференції коледжів асоціації молодих християн у Спрингфілді і за пропозицією професора Альфреда Т. Гальстеда вона отримала нову назву – «волейбол».

Олімпійський вид спорту: змагання з волейболу на літніх Олімпійських іграх уперше з'явилися в Токіо 1964 року та відтоді входять у програму Олімпійських ігор.