Захищаючи Україну, загинув Ігор Туляков

Ігор Вячеславович Туляков народився 28 січня 1975 року в місті Умань Черкаської області в сім’ї робітників. Батьки працювали в Уманських енергетичних мережах. 1992 року Ігор закінчив Уманську загальноосвітню школу № 1. 1993-го його призвали до лав Збройних сил України, а за 2 роки був звільнений у запас. Трудовий шлях був активним та професійного спрямування. Пан Ігор працював електромонтером у ВСП «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», на тепловій електростанції у місті Белхатув (Польща), електромонтажником у Харкові.

З 9 березня 2015 року по 30 квітня 2016 року Ігоря Вячеславовича призвали в АТО у військовому званні старшого солдата, де був водієм вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Повернувшись з АТО, проживав із дружиною у селі Нове Київської області. З 2016 по 2017 рік працював у Києві в «Натеко Енерго Монтаж» на посаді бригадира-монтажника.

Роботу в Державному підприємстві «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» розпочав 20 червня 2019 року на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду оперативно-диспетчерської служби з експлуатації та ремонту об’єктів нерухомості та інженерних мереж дирекції «Рембудексплуатація». 9 серпня 2020 року за значний особистий внесок у справу обслуговування іноземних представництв, зразкове виконання службових обов’язків, високу професійну майстерність та з нагоди професійного свята Дня будівельника був відзначений Подякою ДП «ГДІП».

2021 року розпочав навчання в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на факультеті електроенерготехніки та автоматики (був студентом заочної форми навчання).

З початком широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України Ігор Вячеславович Туляков 7 березня 2022 року долучився до Збройних сил України у військовому званні старшого солдата. Згодом йому достроково було присвоєно звання старшого сержанта, головного сержанта взводу. За захист Батьківщини отримав чимало нагород. Загинув під час виконання бойового завдання на луганському напрямку 3 жовтня 2024 року.

Вічна пам’ять нашому колезі та Герою!