Зустріч представниць Київського клубу дружин послів (ASCK) із художником Іваном Марчуком

Нещодавно до майстерні українського художника Івана Марчука завітали членкині Київського клубу дружин послів (ASCK). Від ГДІПу на творчу зустріч із митцем також вирушила очільниця дирекції «Медіацентр» Інна Хоменська.

Іван Степанович Марчук – справжня легенда сучасного мистецтва. Один із найвидатніших художників України, живописець, графік, скульптор, мислитель, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Тернополя, Києва та Канева, а 2007 року за версією британської газети «The Daily Telegraph» він потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності.

Митець радо зустрів почесних гостей у своїй майстерні, яка водночас є його музеєм. Там можна доторкнутися до цілої епохи постмодерністського мистецтва доби радянської та незалежної України.

Художник розповів про свій життєвий шлях – роки навчання, роботи, творче становлення, а також еміграцію і виставки за кордоном.

Іван Марчук народився 1936 року на Тернопільщині в родині килимаря. Хист до малювання виявив ще в глибокому дитинстві. За браком кольорових олівців і фарб експериментував із барвниками, добутими із соку рослин.

Художню освіту здобув у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). За скеруванням вишу переїхав до Києва, де працював в Інституті надтвердих матеріалів Академії наук УРСР. Згодом працював у Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Та творчий потенціал митця не був суголосним із мистецькими реаліями того часу – соцреалізмом. Виконуючи виробничі замовлення в дусі радянської ідеологічної одноманітності, Іван Марчук у вільний від роботи час малював те, що його справді цікавило. Його творчість була під негласною забороною майже 18 років. Шляхом до виживання стало створення маленьких ілюстрацій до радянських журналів «Україна», «Вітчизна», «Київ». Нереалізованість художника та постійні переслідування владних органів стали своєрідним поштовхом до його еміграції. Іван Марчук залишив Радянський Союз наприкінці 1980-х років і відтак мешкав в Австралії, Канаді та США, періодично відвідуючи Україну. Остаточно повернувся до батьківщини він 2001 року.

Іван Марчук – автор унікальної техніки передавання зображення під назвою «пльонтанізм», що походить від діалектного слова «пльонтати» – «плести». І справді, полотна художника ніби сповиті з маленьких клубочків чарівних ниток. Композиційно кожна картина – це творче поєднання величезної кількості мазків і штрихів. Через складність філігранного виконання і трудоємність техніка письма художника майже не підлягає повторенню.

Під час зустрічі Іван Марчук представив гостям свої праці, відповів на їхні запитання, а також подарував каталоги картин з автографами.

«Я подорожував по всьому світу, захоплювався красою природи, але ніколи не малював там пейзажі, а малюю тільки Україну. А чому? Бо та земля прекрасна, неймовірна, але вона не моя», – наостанок зазначив український художник.